Petrovtsiy

Петровций Иван

Иван Петровцій
НАШІ СПІВАНКЫ :

СПІВАНКА ЗА КОРЕЛУ
У кыйовськых міністерствах
Вилика робота -
Йде ис юга на Вкрайину
Корела-хворота.

Косить косов люди бідных...
Но, й того йів мало -
Вже т корелы й началникы
Дагде поздыхали.

Много вкрайинськых панів
Вдалося забрати,
Кой корела пудыйшла
Пут горы Карпаты.

Намаглася йти за горы,
Рас, ци два - ай де там!-
Путкарпатя йсю корелу
Б'є имунитетом.

Бо до раку, чумы, спіду,
Та й иншого свинства
В Путкарпатю люде звыкли
Т самого дітинства.

Чиста вода, воздух чистый,
Рыба у потоці
У послінньый рас туй были
В сорок п'ятім році.

В давні часы що сьме мали?! -
Чисті горы й рікы,
Чисту зимлю, чистых люди,
Ги слыза в Марікы!..

Давно была в нас краса,
Стирильність дітинська,
А типир в нас паскудота
Руська, ци - вкрайинська.

Бо втколи совицькі власти
До нас завитали,
Рак, чума, корела, спід
Нас ни полишали.

Щомайперше, та духовно
Всьі сьме ковдошове.
А фізично - догде лабы
Вшиткы низдоровы.

Кобы датко в нас заміряв
Склад воды хімічный,
Нигда бы го вже ни лишив
Настрой истеричный.

В єннів лошці по дисять грам
Спіду, чумы, раку,
А корелы в хлібі й сырі
Сто процинтів такый!

Вже так исьме позвыкали
До гістцю й гертикы,
Що на бога нам ни треба
Ниякі патикы.

Рікы, ставкы повні мусту,
Розріженых трупів...
Кить ся в воді дагде куплеш -
Ги в мнясному супі.

Ни пужайте нас с Кыйова
Корелов-заразов:
Щи як первый рас прийшлисьте,
Принеслисьте зразу.

Й типир квітне Путкарпатя,
Квітнуть наші села -
Май ліпше в них росцвітає
Чума та й корела.

Люде гынуть... Догнивавуть
Сніг, вода, отава...
Слава!.. Слава Украйині!..
Лем - аццяка слава...

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |