Петровций Иван
Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ
:
СОНЕТ ЗА СТАРUСТЬ
Я відїв як дербанку изломили
И несли в руках, прекрасну й неживу,
Таку щи молоду, пахнючу, милу
Понюхали, и… верли на траву…
Дербанка мало, лем - красиво! - жила…
Та я вас втвітити другоє зву:
Яка страшна й нифайна стара чилядь -
Уповіште ми: нашто вни живуть?!..
Ниє здоровля, и краса пропала,
Лем спомины про бурю юных сил…
В нидuдавому слові "старожил"
Новых жил вать ниє, вать дуже мало.
Вмирати треба молодым, бо инак - кара
Паде на душу ти й на тїло: старuсть…
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996
