Петровций Иван
Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ
:
СПUВАНКА ЗА РУСИНСЬКУ ЄДНUСТЬ
Тоты, тко вмерли, ми вповіли,
Ош скоро й я буду мертвый.
Но, айбо докu м щи живый,
Най славлю в слові край свuй милый.
Чому у слові? Бо – слова,
Гикой дрыва, ни зотлївавуть,
Ни плїснївуть, ни умиравуть –
Йих плоть безсмертностив жива.
Слова – русинські золоті,
Слова – русинські нивмираві
В чужuв нам – вкрайинськuв – державі
Нас держать в єдности святuв.
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996
