Петровций Иван
Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ
:
СПUВАНКА ЗА ВТО, ОШ РУСИНАМ НЕ ПИСАНІ ЗАКОНЫ
Русинам не писані законы
Лем тому, бо вни ни є народ.
Русины – вто колоритный зброд,
Што ни в чuм си помочи ни годный.
Русины – вто незаконна чилядь
На земли украйинськuв живе,
Хлїб з мукы украйинської жве,
Што млины украйинські ї мелють.
Русины – вто никултурні люде:
Уткіть йим културу узяти,
Кить ї вкрайинце ни хочуть йим дати,
Но, а свої ни было й ни буде…
Русины – вто галицькі рабы,
Што самі ни на што ниваловшны –
Галичанам штось навхтема довжны,
Мытарї сирuцької судьбы…
Русины – вто вкрайинські рабы:
З Кыйова поміщикы приходять
Й русинами строго руководять –
Русин на началництво слабый…
Лем земля русинська была, є
Й впстанеся украйинцям чужа,
Бо землї русинської душа
Вкрайинцьoви хлїба ни дає.
Горді наші рікы ни течуть
На восток – мерзка йим Украйина:
Наші рікы до Європы плынуть –
Русинам указувучи путь!
Золоті русинські небеса
Вд собі украйинцuв не приймавуть –
Золота русинськых душ жадавуть,
Лем русинська в них живе краса!
Русине! Дїтино незаконна,
Раз тобі не писаный закон,
Ужени домu вкрайинця – вон! –
И буде душа твоя свободна:
И свободні будуть небеса,
И земля русинська вслободиться,
И у серци в тебе заискриться
Людськости свободної краса!
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996
