Петровций Иван
Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ
:
СПUВАНКА ЗА ЗРУБАНІ ХАЩІ
Динь ся з ночив змішав
У порубаных горах карпацькых.
Кров з слызами тече
По русинському блїдuм лици –
Вто красу нашых гuр
Перегняцкали рукы прийшляцькі,
Онь русинськый Христос
Плаче з нами в терновuм вінци!
ПРИСПUВА:
Гий, у горах русинськых
По русинськы вітры грозовівуть,
На безлїсuм пнuвльови
Игравуть кырваві ножі.
Лысі горы иннись
Наші діти хащами засївуть,
Лем нитко ни засіє
Чорні раны в русинськuв души!
Ріжуть наші кuсткы
Украйинські иржаві терпугы,
Наші нервы рубавуть
Украйинські ступілі балты.
Лем ни думавуть най,
Ош мы – тюрмами спужені слугы! –
Мы панам–прийшлякам
Щи начиниме з пнuв тых хресты!
ПРИСПUВКА:
Шелеснаті дубы
И навхтема зелені смерекы
Умиравуть спокuйно –
Так вмиравуть русинські дїды.
Айбо віруву я,
Ош уже вті часы нидалеко,
Кой на рuднuв земли
Зметеме гет прийшляцькі сліды!
ПРИСПUВКА:
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996
