Петровций Иван
Иван Петровцій
Б И Т А Н Г U С Ь К І  С П U В А Н К Ы
С П U В А Н К Ы     
З А       Й О Б А Н Ы Х       Р О Д А К U В
С П U В А Н К А       З А      У Л І Ц Ї
Тко вдмыє нас уд сього лепу,
Уд сього гною и гuна,
Кой я из уліцї Мазепы
Трафляву в улицю Махна?!
Лем фаранный – вже й ни сердитый! –
Страшноє слово в ротї жву,
Кой здохлі вкрайинські бандіты
В краю русинському живуть.
Тых, тко в гузицю Кыйов лиже,
Уже ни звідаву нияк,
Де Довбуш?! Де Шугай и иже?!
Де суть Духнович и Митрак!?
Де наша совість?! Де є гордuсть?!
Де наш страшный русинськый ід?!
Тко нашым внукам, дїтьом вповість,
Ош мы – русинськй славный рuд?!
Ниє – гибы го йзїли гниды…
Ниє – гибы го згрыз росuл…
Крuзь сuль гuрку ми очи видять:
Махно, Бандера. Чорновuл…
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996