Петровций Иван
Иван Петровцій
Б И Т А Н Г U С Ь К І  С П U В А Н К Ы
С П U В А Н К Ы     
З А       Й О Б А Н Ы Х       Р О Д А К U В
С П U В А Н К А  З А  П И Ч О З У Б У  М А Т О Ч К У
Ий бо в мене маточка:
Ротом все штось шепче.
В пичи вічно затычка –
Чїясь пуца шкрепче.
Вд шкрептаня, а вд протыку,
Што жонам всьым любо,
В пичаному ротику
Поврастали зубы.
Кить на пичи чuлочку
Файно розгорнути,
Мош у тоту нuрочку
Тайно зазирнути.
Пиля пічї причап им:
– Ай! – вто што за звукы?! –
Удкусила пича ми
Вту, што м пытав, руку.
И собі почамкує,
Ги траву корова.
А щи ся й посмійкує,
Вбы была здорова!
Айбо што рука моя? –
Зожвала ї любо! –
Адде пича зубками
Перегрызла дуба.
Вать, кой в поли маточка
Спала у копици,
Йзїла пича втавицю
Всю через гузицю.
А кой моя маточка
Сердитися мусить,
Пичаными зубками
Камінь перекусить.
Правда, треба вповісти:
В строгоє говіня
Пича ість посонячник,
Троцкає насїня.
Здоровинькі зубикы,
Ги вбмащині медом –
Гий, ни задарь пича йих
Струнжить блендамедом.
И тому, фаттьовикы,
Вповісти вам мушу:
Ни єдну вткусила вна
И зожвала пуцу!..
Убходїть вы маточку
Тритьыми путями,
И товды ся впстане
З вашыма хуями.
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996