Петровций Иван

Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

Павло ТИЧИНА
(1891–1967 рр., Украйина)

ПАРТІЯ ВЕДЕ




Тать пак най собі, ги знавуть,
сходять з розума, здыхавуть –
               лем чинїм своє:
газд помечеме у ямы,
утопчеме постолами –
               угыгайиме!
               угыгайиме!

Пидік, вто уже й ни чунно,
ош мы баторно й бизuвно
               сторц устайиме.
Шийталуйиме парадно –
вшыткых ковдошuв за нами
               повтягайиме!
               повтягайиме!

Успилайиме з млак воды,
Наонажиме заводы,
               всї хыжі – на шток!
Дякуйиме пятирічцї –
по шанцaх ростуть косіцї:
               радuсть дїточок,
               бо без тирнячок!

Наша Армія Червона
на гатарі ймить шпійона,
               а йипропланы –
вни у нас и сївуть, й косять,
и до грома нас пудносять
               у высочины!
               у высочины!

Против мурuв, против гати
комсомолцї фрацоваті –
               й помuч нам иде:
бо за ними чортоватых
пійонерuв-дїтвачаток
               партія веде,
               партія веде.

Ни на Рийнї, ни на Марнї –
лем у нас калгозы файнї –
               ни озьме йих фрас!
Небо сьме прикрыли платом,
клепачом товчиме атом –
               ий бо файный час!
               битангuськый час!

Нисслызенный, низдыхлявый…
Най ся чудувуть державы –
               ты чини, бируй!
Хаплеме свої тайстрины,
й стаємо у шор єдиний –
               догделабы туй!
               догделабы туй!

Тать пак най собі, ги знавуть,
сходять з розума, здыхавуть –
               лем чинїм своє:
газд помечеме у ямы,
утопчеме постолами –
               угыгайиме!
               угыгайиме!



Rambler's Top100

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz