Петровций Иван
Иван Петровцій
Н А Р О Д Н І Х У Й О М Ы Й К Ы
ДЇДОБАБUСЬКІ
Сидить дїдо на сторназї – гріє ся.
Никать собі меже ногы – сміє ся:
Ищи м собі, слава Богу, ни старый,
Докu пуца поплїскує у сару!
Сидить баба на сторназї – шиє штось.
А когут йuв из пoтака піє штось.
Щи м, когуте голосистый, ни стара,
Докu в ня меже ногами є дїра!
Напилася стара баба жентіцї,
Та залїз йuв чорный боґар до пічї.
Та наняла стара баба друтаря,
Об угнав йuв из пічї боґара.
Бабу закортїло
Мати в руках дїло.
Ни будь, бабо, глупа,
Бо тото – залупа!
Розкaжу вам казку
За стару Петраску:
Стара Петраска хлїб пекла,
А з пизды йuв кров текла.
Ой пuшла я на майдан,
Тай поза дворище –
Там вказує старый дїдо
Хуй, ги топорище.
Ци ты тямиш, білявино,
Кой цвіла капуста,
Як давала сь дїдам пічї
Вбы мастили уста?!
Ты ни шкодовала,
Ты менї давала.
Хуй, гикой з жилїза,
А пизда – ублїзла.
Што за хосен
З тої бабы?
Лем гузиця,
Тай дві лабы!
Докuть была молодиця,
Гладили ї у гузицю.
А як стала стара баба,
Ни хоче ї й писся лаба.
Кить ся баба пригладить,
Та й бабі нич ни вадить.
А кить бабу скрутило,
Ни поможе й кадило.
Годна й баба
Дїти мати,
Лем ї нікому
Зєбати!
Замерз дїдо на печи,
Пиля бабы лежачи:
Як увідїв молоду –
Розогрівся на ходу.
Ни опстало хлопа в селї,
Лем самі жебракы –
Хромі, слїпі, тонкохуї,
Ги восени ракы.
Ци так у вас, гикой у нас
По полю петрушка?
Дїдо бабу шваркнув ззаду
Й закачурив ушка.
Кобы баба у чепаку,
Кобы в кипиньові,
Засуланьжив бым йuв ззаду
За будьте здорові!
Пропив ґазда кипиняк,
А ґаздыня й пиндиляк:
З голов пуцов, з голов пичов
Доинниська ходять так.
Каже дїдо: – У гущу
Я тя, дuвко, ни пущу!..
– Нашто я ти, нибоже,
Кить ты – старый! – ни можеш?!..
Тїряв ґазда ґаздыню
По городу за дыньов.
В тинґирици ї дuгнав,
Такый там ї изєбав.
У бабинuм городчику
Дозріли овочи.
Та кой дїдо бабу єбе,
Вта зажмурять очи.
Паде дощ, паде дощ, ачий перестане.
Єбе лиґінь стару бабу – кайтесь, христіяне!
Кыбы молодицю, та бы ни чунниця,
А вто стара баба світа ни ганьбиться.
Закукала зазулиця,
Тай сїла на мостї.
Бери, стара, пизду в рукы,
Та зустрічай гостї.
Три дїды, три дїды
Єбуть у шор бабу.
А четвертый, май хуятый,
Засуланьжив ззаду.
Гий, дїдику бородатый.
Будеш дуже бановати,
Бо кить яну ти давати,
А ни буде в тя стояти…
Ишов дїдо в полонину,
Тай у тоту руну.
Баба пичу му вказала,
Дїдо в пичу плюнув.
Пиля шпора на земли
Дїдо бабу пердолить,
Баба йойкать: “Йой, болить!”
Дїдо й дале пердолить.
Єбе старый старy,
Надїв на хуй сaру.
– Ци ты чуєш, старa,
Ош на хуйи сaра?!
Баба в печи – головов,
А гузицив – вонка.
Заголив им, и – забив,
Лем – пискнула тонко.
Баба сукман заголила:
На гузици – цетлик,
Пича білі зуб має,
В зубах – цїґаретлик.
Баба має двісто рокuв,
Дїдо має тристо.
Поможіть старому дїду
На бабу залїзти.
В дїда пуца, гикой рула,
Из пачмаґ звисала.
Гий, кыбы щи вна й стояла –
Цїны бы ни мала!
Дуже сумно восени
Вітрик повіває.
Дала бы щи стара баба,
Та пічї ни має.
Думаву, кой здрю на бабу:
Ци дала бы стара баба?
Баба пічї бы дала,
Вбы пизда ни заросла!..
По селу вночи йдеме,
А дuвок штось слабо.
Но, та най йих фрас узьме –
Уєбеме й бабу!
Розчепарилася баба,
А пизда, ги колесо,
Намоталися на тинґиль
Посїділі волосы.
Коломыї, коломыї,
Тай коломыєчкы.
Поцюлює баба дїда
У самі яєчкы.
Йдуть ковдоші по селови –
Зголоднїла чилядь! –
Такі слабі: вбы ни впасти
За хуї ся тримлять.
Ты, старинька, божый дар,
Укажи ми свuй товар.
Дай ми раз, два, три, чотыри
Буде ямочка май шире!
Повмирали старі бабы.
Я вмираву молодый.
Што я буду там єбати?!
Аттоты старі пизды!?
Лежу, єбу стару бабу,
А она жує баґов.
Яв им тихо утягати,
А она из ревом: – Гов!
На высокuв полонінї
Рубали трепету.
Та так дїдо бабу єбав,
Што пuрвав верету.
На высокuв полонінї
Збилися два танкы.
Та так дїдо бабу єбав,
Што пuрвав топанкы.
Дїдо вмер – по ньому впстали
Цїмболы без голоса.
Баба вмерла – шо ся впстало?! –
Лем пизда без волоса.
– Ди йдеш, Митю, єби-го?!
– В дзвuн дзвонити, єби-го.
– А пак нашто, єби-го?!
– Стара вмерла, єби-ї.
Дїдо: – Гий, хую, ты мuй хую,
Кuлкох єбав – рахуєш?!
Баба: – Гий, пичо, моя пичо,
Всьых, тко в ти быв, ни зличу!
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996
