Петровций Иван

Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

СПUВАНКА ЗА ВЫХОДЯЩОГО ИЗ РУСИНUВ

         Выхожу один я на дорогу…
                           (М.Ю. Лермонтов)

Выходжу єден я из русинuв
Й нараз ся записуву в жиды –
Доста было быти письсьым сыном,
Доста м в русинах терпів біды.

Пейсликы боркаті утпущаву,
Убрізаву пуцу, в бужню йду,
Дїточок у хайдер заганяву,
Споживаву кошерну іду…

Вбы жону на рифку поміняти,
Прошу: – Рабин най благословить! –
Айбо чуву рабина казати:
– Што вто туцкы русином вонить?!..

Гий, вы мої пейсликы боркаті,
Пуцо моя вбрізана домак,
Нич ни знаву, што жидам казати –
Ци й поправдї рабин ни дурак?!.. –

Вижу: жидом русину ни быти –
Русин ни ганглярь и ни махлuв…
Айбо вбы ся чоловіком чути,
Вд кому выходити з русинuв?!..

Выходжу єден я из русинuв
Й пишуся каммай у мацкалї.
Сижу собі, троцкаву насїня –
Лем на языцї в ня молозї.

Добре вже гуду на балалайцї,
Щи й танцюву руськым казачком,
Думку кажду умачаву в лайцї,
Кить ся поклоню, та – матюком.

Погары хоснуву лем граньоні,
Палинку варю из бурака,
На закуску – огuркы сольоні,
А "Калїнку" знаву вд дїтвака…

Я ни мушу быти дуже вченым
Вбым дись револуцію вчинив.
Пuбю низависимыхх чеченuв,
Так ги колись чехuв им побив…

Де ни стану – вясды мене слїдно.
Уд дїтинства палинку пючи,
Я по пянцї дuйду до Берлїна,
Тверезый – ся впстану на печи…

Лем – и мацкальом, видав, ни буду,
Бо ни упю тuлко, ги мацкаль,
Ни пuбю я тuлко много люду,
Ни затопчу в кал свою мораль…

Выходжу єден я из русинuв
Й пишуся в украйинцї–хохлы:
Шаровары найду дись челлені,
Для чумацтва вкраду дись волы…

Голову побрытваву, й лем звирьхы
Лишу оселедець–гириньок.
Кить захочу істи, та – потихы
Запру ся у хыжи на замок.

В пазусї носити буду сало,
А варити попригашный борщ,
Істи так, обы ся нич ни впстало –
Ни проси, ни звідай, ни бормоч…

Буде в ня жона – товстенна рохля,
З нив начиню много дїточок…
Заживу так, вбы в сусїды здохли
И тиля, й корова в куртый срок!..

По историї такоє втешу! –
Нафалшивлю документuв стос,
И, ни челленївучи, забрешу,
Ош украйинцьом быв Йсус Христос!..

Хоть всї знавуть: вкрайинце вто – Кучма,
Злодїй Лазаренко и Кравчук!..
Й ты, русине, дуростив ни мучся –
Най тым украйинцьом буде дюк!

Бо кить я ся русином уродив,
Та вже тко ня перечинить?!.. Як?!..
Посеред якого огорода
Бураком ся вродить пастернак?!..

Я – русин быв, єсьм и буду,
И за вто мене честувуть люде!

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz