Петровций Иван

Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

СПUВАНКА СЛОВЕСНА


Чесно кажучи, нияк ни розуміву,
Як бым я без слова нашого прожив:
Я уд бисїды русинської пянїву,
Ги уд палинкы, што зварена из слив,

Ги уд вітру, што травичку гладить ярню,
Ги уд первого зимушнього снїжку! -
Треба быти онь до глухости бездарным,
Вбы ни чути в слові музыку мнякку!..

Я за каждым словом вижу воздух синьый,
В каждuм слові чуву теплыню землї!..
Рuдна бисїда - тото цирьковна скриня,
Де лежать дары велікі и малі!

В церькви тuв стойить Духнович за престолом,
Й тихым голосом ся звідать дїточок:
Ци видали сьте як носять жовті пчолы
Дикый мед из тарканистых косичок?!..

Так и мы свою земну любов до Бога
Возносїм на небеса в свойых словах -
З рuдным словом по житю иде дорога
Вся напахнена у тарканистых косичках!

Рuдна бисїдо русинська, я без тебе,
Ги на полю пустый колос без зерна:
Ты - мuй колос, ты - мuй голос златостеблый,
Дны: вчорашньый, днишньый и - будучинa!

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz