Петровций Иван

Иван Петровцій
НАШІ СПІВАНКЫ :
 

СПIВАНКА ЗА ЧОРТОВИ ПРОДАНУ ДУШУ

Было ми дись дваццить рокiв,
Кой у первый рас прийшов
Копытатый, хытроокый...
А богдай бы в пиклi быв!

И ни с сього, и ни с того
Уповiв ми копыташ:
-Будеш жити доста довго
Лем кить душу ми продаш.

И почався торговати,
И пущатися у блуд.
Айбо я му яв казати:
-Ни чини задарньый труд.

Ни грiшив, а ни лукавив,
Слiв паскунных ни казав -
Я щи, Богу слава, маву
Душу чисту, ги слыза.

Я й тобi ни яну лати -
Я тя й словом ни узлю.
И ни буду продавати
Вто, що перстами ни ймлю.

Чорт потряс густов борiтков,
В бiк ня рогом поскомтав,
И вповiв: - Вто бывать рiтко
Вбы мiнi ткось утказав...

Шепче: - Ты бысь мусiв знати,
Ош навхтема было так -
Каждый истинный писатиль
Мав зо мнов твердый контракт.

Буть ты д Бога гинiялный,
Та кой Чорт ся за тя взьме:
Кить завадить - вчиниш мало,
Кить поможе - всьо, ги мед!

Будеш славный и багатый...
Иппен, вповiм ти єнно,
Ош ни будеш щастя мати...
- Йди до бога, Сатано!

Чуєш?! Первый рас залав им!
Злакомив ись ня, й тому
Вже продав им, вже продав им
Вто, що й перстами ни йму...-

Лем сисi слова вповiв им,
Рогом руку ми ростяв -
Чорный текст на листi бiлiм
Я челленым путписав.

Що там было в тикстi тому?!
Що я кровлю закрiпив!?
Чорт го знає... Ги солому,
Я рокы свої спалив.

Най ни жив им первым сортом -
Всьо, що м хотiв, написав!
И хоть сам ни быв им чортом -
Чортоватым им бывав.

Знав им: всьо, що хочу - вдасться.
Хоть, прапав бы, Тот казав,
Ош ни буду мати щастя -
Я за щастя й ни гадав...

Тко типир мене засудить -
Най бы чисту душу мав:
Хоть писав им много блуду -
Я лем файный блуд писав!

Взад поникав, и - внiмiв им:
Як писав им - так им жив!..
Лем сисе порозумiв им -
Ткось ня за гыртанку ймив:

В сирцю врвалася аорта -
Горячиться кровлю рот...
Йшов бысь, Чорте ты, до чорта!
Ай - мене ни слухать Чорт.

Лежу я свiжинькым трупом -
Душу Чорт понiс давно! -
Й вижу всьый живiт свiй глупый,
Ги паскунноє кiно...

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz