Петровций Иван

Іван Петровцій
НАШІ СПІВАНКЫ :
 

СПIВАНКА ЗА РУСИНСЬКЫЙ ПРИЗРАК

Лишив жонку в хыжи, свинча - в шопi,
По двору голонный цабать сын...
Вто ни призрак бродить по Йивропi -
Вто с гатiжаком брыде русин.

Сам голонный - гiрше, гикой п'яный! -
Всьый швийцарськый сыр бы йзiв самый!
Нюхать у Голландiйи тюльпаны,
В Билгiйи обнюхує корчмы...

В Польщи дуже рано помолився.
Мадярщину за динь проступав.
В Югославiйи с хорватами побився.
В Монте-Карло гатiжак пройграв.

Быв у Ватiканi. Вiдiв папу.
Щось з ним по-русинськы морконiв -
Витко, ош просив ут папы гроши -
Папа дав. Ачий пак ни збiднiв.

У Парижи с моста Сен-Мiшеля
В Сену друтив го якыйсь пiжон.
Тамкы му прилип на нижню губу
Добре похоснованый гандон.

У Мадрiдi нащивив корiду.
Бык с арены носом як потяг,
И як рушить - просто на русина! -
Щастя, що тот быв у постолах.

Гнав го до ишпанського гатара -
Рогом трiчi по гузици дав!..
Русин постолы свої поправив -
Вже по Португалiйи ступав.

В Португалiйи всi жоны - португалкы,
Що по-нашому - давалкы. Всi давуть.
Русин там нафаралловався, вслабнув...
Сiв на шiфу, й чинить морськый путь.

Плавлючи по морю, наблювався,
Похлептав прокыслої воды.
Та завто на всьый живiт дiзнався,
Ош в Израйилю - єнны жиды.

А в Туреччинi всi - туркы. Боже!
Як вни по-турицькы лопонять!..
У Йигиптi с валькiв учининi
Пiрамiды, ги стогы, стоять.

Зашпотався - впав у якусь воду!
У Йигиптi звуть вту воду - Нiл.
Пут водов свиня го укусила:
Там свиню вту кличуть - крокодiл.

В Сiрiйи му в пысок надавали -
Там якыйсь чучмек ногов го бив,
Й гойкав: - Обы призрак ис Йивропы
В Африку бiльш нигда ни ходив!

-Гута бы тя, малфо азiацька!
Ни чинися! бо сь имак ни пан! -
Гойкнув русин, й на льоту имився
На панамириканськый йироплан.

Йироплан литiв понат Карпаты,
Русин нагло возiр удопер,
И увiдiв до половкы стиртi
Буквы на зимли: СРСР.

Льотчикови гойкнув: - Стiй! Я туй злiзаву! -
Льотчик му ширнiвку в рукы дав,
Й друтив го у возiр. Русин точно
На своє обшарiчко упав.

Никать: хыжа мало менша стала.
А жона гикойбы пудросла.
И в дворi дiти троїчко цабать!..
- Уткiть двох гинтых ись узяла?!..

- Уткiть! Уткiть!! Ты, ги призрак, бродиш
По Йивропi. А домi зайдеш,
И дурницю звiдаш. Мiсто того,
Вбы зазвiдати, ош свинча де?!..

Свинча здохло з голоду. А дiти
Ни здыхавуть, бо русинськый дух
Живить йих, и пойить йих, годує!..
Що сь внiмiв?! Ци, може, вже сь углух!?..

Що ты бродиш, призраку русинськый!?
Ци ни маєш дома важных дiл?!
А богдай тя бык мадрiцькый копнув!
А богдай тя флецнув крокодiл!

Призрак рукавом убытер смолi,
С постолiв стрях порох свiтовый,
И вповiв: - У призрачнiв сьiв жизни
Уд иннись почну етап новый.

Почав, ци ни почав - чорт го знає!
Иппен бродить, ги й давно, самый.
Кить принюховатися ит чомусь стане,
Думать за тюльпаны, за корчмы.

Русин, кой ся шiпать у гузицю,
Думать за корiду за Мадрiд.
А кой ся у голову пошiпать,
Споминає всьый паскунный свiт.

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Іван Петровцій, 1996

Hosted by uCoz