Петровций Иван

Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 


Вук КАРАДЖИЧ
(1787–1864 рр., Сербия)


СПUВАНКА
за вто, ош нич ни мош утайити


Двоє милых ся на царинї любили.
Думали, ош йих нитко ни видить.
Айбо никала на нї трава зелена,
И вповіла вто овечкам білым,
А овечкы пастырю шепнули,
А пастырь вто подорожньому розбуркав,
Подорожньый – перевuзнику на перевозї,
Перевuзник – оріховому човнови,
Човен ушептав водї ушытко,
Уд воды ся мати дuвчині дuзнала.
И проклинать дuвка молодинька:
– А богдай бысь ты, траво, ни зеленїла!
І обы вас, вuвцї, вовце йзїли!
А тебе, пастырю, вбы чорт копнув!
А обы ти, подорожньый, ногы втпали!
А обысь ты, перевuзнику, втопився!
А обысь ты, човне, стлїв на попіл!
А богдай бысь ты, водичко, пересохла!


Rambler's Top100

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1999

Hosted by uCoz