Петровций Иван
Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ
:
СПUВАНКА ЗА ІГОРUВ РЕГІМЕНТ
(1185 р.)
Ци ни ипно нам бы, цїмборове,
Вповісти русинськыма словами,
Як ходив князь Ігорь на чїковах,
Як ся бив сын Сятослава з урагами.
Янеме по днишньому спuвати:
В спuванках за вты часы прадавні,
Вбы новоє файно хосновати,
Гет удвержеме сохташ Боянuв.
Пидік, як Боян тот угыбався,
Ги лавырка, совзав меже рuщом,
Гикой вовк, штось ймити байловався,
Вать, ги потя дикоє, засвище.
Догадать бывалых биток гергuт,
Пустить дисять потят на вадаску,
И либідка, котру имлять первов,
Спuвать спuванку, вать каже казку.
За старого спuвать Ярослава,
За Романа, што фаттьuв быв славный,
За Мстислава, што Редедю зблавив
Перед вшыткыма му катунами
Цїмборове, вто не дисят потят
Либідок Бояну наганяли,
Вто му персты - онь йих в струны протяв! -
Славу командїрям вінчовали.
Уд Владимира свої пuчнеме спuвы,
З Ігорьом йих зяжеме файтово,
Што у баторности мнянтовався гнїву,
Што у серцю дух мав лигіньовый.
На утцюзнинї ушыткым было витко,
Як ввuн дома урагами шмарив,
Й регыменты на кырваву битку
Онь за половицькі вuх гатары.
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996
