Петровций Иван

Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

Д у     Ф У
712-770 рр., Китай

У СНЇГУ




Душі нидавно вбитых
Плачуть на поли бою,

Сижу зо свойыв журов
Сивый, старый, саменный.

В мрацї збивавуться хмары -
Ни видять дорогу свою.

Білі колючї снїжины
Вітер несе шаленый.

Мечу долu варюху -
Вина вже ниє в гордові.

Шпор мuй потихы гасне -
В потемках студїнь лем чуву,

Де путь до рuдної хыжі? -
Лем ним им ити готовый!

У воздусї кривым перстом
Стихы чудернацькі малюву.






Rambler's Top100

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz