Петровций Иван
Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
Д у     Ф У
712-770 рр., Китай
У СНЇГУ
Душі нидавно вбитых
Плачуть на поли бою,
Сижу зо свойыв журов
Сивый, старый, саменный.
В мрацї збивавуться хмары -
Ни видять дорогу свою.
Білі колючї снїжины
Вітер несе шаленый.
Мечу долu варюху -
Вина вже ниє в гордові.
Шпор мuй потихы гасне -
В потемках студїнь лем чуву,
Де путь до рuдної хыжі? -
Лем ним им ити готовый!
У воздусї кривым перстом
Стихы чудернацькі малюву.
ЗАГОЛОВКЫ
|
Пишіть!
|
©
Иван Петровцій
, 1996