Петровций Иван

Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

СПUВАНКА ЗА ВТО, ОШ РУСИНАМ НЕ ПИСАНІ ЗАКОНЫ

Русинам не писані законы
Лем тому, бо вни ни є народ.
Русины – вто колоритный зброд,
Што ни в чuм си помочи ни годный.

Русины – вто незаконна чилядь
На земли украйинськuв живе,
Хлїб з мукы украйинської жве,
Што млины украйинські ї мелють.

Русины – вто никултурні люде:
Уткіть йим културу узяти,
Кить ї вкрайинце ни хочуть йим дати,
Но, а свої ни было й ни буде…

Русины – вто галицькі рабы,
Што самі ни на што ниваловшны –
Галичанам штось навхтема довжны,
Мытарї сирuцької судьбы…

Русины – вто вкрайинські рабы:
З Кыйова поміщикы приходять
Й русинами строго руководять –
Русин на началництво слабый…

Лем земля русинська была, є
Й впстанеся украйинцям чужа,
Бо землї русинської душа
Вкрайинцьoви хлїба ни дає.

Горді наші рікы ни течуть
На восток – мерзка йим Украйина:
Наші рікы до Європы плынуть –
Русинам указувучи путь!

Золоті русинські небеса
Вд собі украйинцuв не приймавуть –
Золота русинськых душ жадавуть,
Лем русинська в них живе краса!

Русине! Дїтино незаконна,
Раз тобі не писаный закон,
Ужени домu вкрайинця – вон! –
И буде душа твоя свободна:

И свободні будуть небеса,
И земля русинська вслободиться,
И у серци в тебе заискриться
Людськости свободної краса!

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz