Петровций Иван

Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

СПUВАНКА ГОЛОСОВАЛНА

Играться, гикой лоша,
Розгамулена душа –
Дниська я ни геверуву:
Мечу лосы – голосуву.
Раз ни мош ми за русинuв –
Мечу лосы за Вкрайину.
А за што я мечу лосы?
Ци за вто, ош хожу босый
По твердuв унгварськuв ярдї?
Тай ни я туй в авангардї:
Днись бідак на Пuдкарпатю
Носить брежнєвські щи гатї,
А топанкы уд Хрущова,
Лем ідеї – вд Горбачова.
Уд Украйины – законы,
За якыми – заборона
Быти русином русину –
Мечме лосы за Вкрайину!..
За тоту, што принесла нам
Чорнобыльськый вбивчый атом.
Там, де были пасовища,
Начинили нам литїща,
И з катунськых єропланuв
Сыплють на нас каждый рано
Чемерицю, паскудоту,
Обы здохла вся жеброта,
Обы щезла чилядь місна,
Вбы туй вкрайинцям ни тїсно…
Вбы йим в горах было – "краще" –
Урубали наші хащі.
З Кыйова женуть готовых
Прокурорuв и бировuв:
Всї міста руководящі
Позаймали приходящі.
И лем люде чесні наші
Вкрайинцям ни пудходящі:
Верли на нас страшну кару –
Тынятися за гатаром,
Й там глядати дараб хлїба
Докu нас ни взьме галиба…
Што щи мош аттуй казати?! –
Люди! Йдїм голосoвати
Лем за вто, вбы вд сиї днины
Вкрайиниць жив на Вкрайинї!
Но, а край наш Пuдкарпацькый
Вбы навхтема быв руснацькый!

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz