Петровций Иван

Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

СПUВАНКА УМИРАЛНА

Динь быв закуртый, и быстро прuйшов им го.
Нuч стала вічнов - обы йuв фрас! -
Ниє на земли нич довжого,
Гикой житя после нас.

Хлїба было мало, й сурітно йзів им го.
Кить ни чуєш голода, товды сь умер.
Уд кuсткы в гробі ниє нич май білого -
Милувучися нив, и червак ї ни зжер.

Добре й весело жити хотїв им довго.
А жив им пuлло й мало - онь ми чудно типир.
Повіруй: ниє на земли нич май сумного,
Гикой житя докu сь ни вмер.

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz