Петровций Иван

Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

С А Ф О
кониць VII - начало VI cт. до н.е., Греция

СПUВАНКА ДО ЛЕСБІЇ




Богу руным ся видить ми в щастю
Тот, ко сїв пиля тебе и може
Штось казати тобі, й чути милый
               Голос геверuвный.

Кой тя вижу - онь серце ми тихне,
А кой вдариться - просто в гыртанку:
Нараз бисїду трачу, умирать
               Слово убленноє.

Мойым тїлом пробігать дрыжачка,
В білый динь ми у очох тимнїє,
Слuв ни чуву - лем звонить у ухах
               Звuн начутрованый.

Вшытка ся крыву потом студеным,
Вяну, ги вта трава, й так ся видить
Ош упаду аттуйкы на зимлю
               Тїлом згиреным.






Rambler's Top100

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz