Нигда нич им и ни хотїв,
Лем обы спuвало потя
На хрестї, што мuль го йзїла,
На живuм Христовuм тїлї.
Та обым щи вїдїв поле,
Вто, де остя серце коле,
Де зза вічної роботы
Мы ни видиме бідноты,
Што обсїла наші села!...
Спuвать потя нивесело.
Спuвать потя на хрестови
И Христови, й русинови.
!