Петровций Иван
Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ
:
КАММАЙ КУРТІ СПUВАНКЫ
ЗА БОЖОЄ ДАНЯ
Бог дав менї русинськый край з рождения за вто,
Бо лем в роднuм краю живuт мош звати животом.
ЗА ДЕРЖАВУ
Держава, у котрuв прожити ни мош,
Ни має цїны на базарї й на грош
ЗА КУРТОЄ
Написав им, айно - я,
Доста помпадурноє.
Но оно май файноє
Лем тому, бо куртоє.
ЗА СУДЬБУ
Судьба многых погняцкала,
Й за мнов її пес біг.
Судьба на мене гавкала,
Лем я уд ниї втїк.
ЗА ДУРДОМЫ
Кой до смерти готовы мы,
Бо ни вбратися - нич, ани - істи,
Мы постройиме дурдомы
Для вкрайинськых економістuв.
ЗА ПРІЗІДЕНТА
Кой в державі куперай - бардак,
Де лем бандіт бандітови свисне,
Прізідент схожый на піняк,
Котрый скоро ся трісне.
ЗА ДНИШНЬОГО ПРАВИТЕЛЯ
Тот, ко бы мав попасовати козы у Загатю,
Командує иннись ушыткым Закарпатьом.
ЗА СОЛОТКЫЙ ВОЗДУХ
В краю, де м урuс, суть ми кровно рuдні
Высокі горы й потuчкы малі.
Лем туйкы можу дыхати слободно
Солоткым воздухом русинської землї.
ЗА ЖЕЛАНІЄ
Єдного прошу в Бога и желаву:
Русиніє! Щасливов будь державов!
ЗА МАЙДОВЖЫЙ РОЗУМ
Вішай на нї пантлї, чілінговы,
Вбы упознати, ош тко и де - якый:
В нас дuвкы суть май розумні, ги фаттьовы,
А фаттьовы май розумні, ги дuвкы.
ЗА КУФЕР ИЗ ГРUШМИ
Бываву - сятый, чаще - грішный:
З лїт малых им собі гадав,
Ош ци є такый куфер из грuшми,
Вбым понести го ни бировав?...
ЗА МУЗИНЫ СЛОВА
Муза каже:- Сього дня
Ни сиди, ги пинь:
Кить ниє в стихах огня -
Меч стихы в огинь!
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996