Петровций Иван

Иван Петровцій
ПОСЛЇДНЇ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ :
 

СПUВАНКА ЗА ГОЛОС


Я голос чув - овuн ня кликав
Огненным звоном уночи:
"Лиши русинськый край малинькый -
Йому уже ни помочи!

Вам ни дадуть вкрайинце жити.
Уд прийшлякuв спасіня - нїт!
Обы якось ся всокотити,
Йди, русине, в слободный світ.

Ги всї, там будеш Чоловіком,
Ни тым, кым дома дниська єсь... ".
И туй Духнович з ясным ликом
Над рuдным крайом устає.

В теменно-темнuв в днишнuв ночи
Овuн, Пророк наш, возсіяв:
"Уже сь уткрыв, русине, очи,
Айбо щи сь зором ни убяв

Страшенної аттої силы,
Што в каждuм русинї жиє.
А щи пuздри на край свuй милый,
Што годнuсть русину дає.

Типир лем серце своє слухай.
Типир лем з Богом говори:
В имня Отця, и Сына, й Духа
Державу свою сотвори! "






Rambler's Top100

ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |

© Иван Петровцій , 1996

Hosted by uCoz