Петровций Иван
Иван Петровцій
НАШІ и НИНАШІ СПUВАНКЫ
РУСИНСЬКА ПОЕЗИЯ
:
СПUВАНКА -ПСАЛОМ
Рабськый у русина каждый клїп ока,
Рабськоє в русина каждоє слово:
Своє запрятано в серци глубоко -
Сыпле ся звирьхы покоры полова.
Боже великый, у нас Ты - Єдиный,
Тко нам поможе у нашому горю:
Никай, як любиме наші долины,
Никай, як жалuсні нам наші горы!
Ревно молився Тобі наш Духнович,
Хлїбом души воскормивши русина,
Зняв з нашых душ оцїльові заковы,
Айбо в чінчерах упят лебердина...
Біды чужі вд нам прийшли з прийшляками.
Нашу гордыню у кал затоптали .
З Няньом и Мамов сьме сиротюками.
Нашоє ймня вже уд нас удобрали!..
Наші вождї служать чуждuв копійцї,
Й никавуть гамішно - без осоромы! -
Як ся збыткувуть чужинцї-вкрайинці
З русина в рuднuм русинському домі.
Вчуй плач дїтинськый, вчуй плач материнськый,
Допоможи нам, Сятый и Єдиный,
Вбы пуд обновлині стріхы русинські
Стали русинами вчинині стїны!
ЗАГОЛОВКЫ | Пишіть! |
© Иван Петровцій
, 1996